Танцюють всі!

29 квітня відзначають свято, присвячене усім танцювальним стилям. Його проведення ініціювала Міжнародна рада танцю, в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».
Танцюють всі! Здебільшого танці – це хобі, але часто улюблене заняття стає професійною діяльністю і саме сьогодні ці люди відзначають Міжнародний день танцю: колективи театрів опери і балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю.

Танець – це надзвичайна легкість, граціозність та пластичність, хоча, насправді, це важка праця та щоденна дисципліна. Тому ця професія для загартованих та сильних духом, для тих, чиє серце не може жити без музики і щоденно б’ється з нею в такт.

І хоча найтанцююча нація в світі — бразильці, українці однозначно — одні з найбільш танцюючих по цей бік океану. Адже саме нам належить рекорд з масового одночасного танцю, який встановили у 2011 році у місті Кропивницькому.

«Я був дуже гіперактивною дитиною і коли мені було 4 роки, мами віддала мене на танцювальний гурток у садочку, так і розпочалася моя кар’єра артиста балету. Я продовжував займатися сучасними танцями, коли навчався в школі. Тоді і зрозумів, що моє хобі стане моєю професією. Після цього я прийняв рішення вступати на хореографічний факультет Ужгородського коледжу культури та мистецтв і продовжував займатися у танцювальній корпорації Друзів.
Що для мене танець? Це питання я чую щодня, для того, щоб у відповідь почути що танець це не чоловіча справа. Мені важко дати однозначну відповідь, насамперед, танець – це мова тіла. А чи легко домовитися із самим собою!? Танцюючи, ти ніби в другій реальності, яка зовсім не схожа на звичну для тебе. Танець – це не набір рухів, це спосіб вираження емоцій, які тебе розривають з середини. Кожен вихід на сцену – це нова історія, яка не буде схожа на іншу. І пам’ятайте, кожен творець своєї історії, тож будуйте її так, щоб коли старість нахлине, коли вже фізично не зможеш розмовляти мовою рухів, кожен із нас міг з гордістю сказати оглянутися назад і бути задоволеним», – поділився солдат Владислав Новосад.

Аліна СОЛОНЕНКО

Фото з архіву Владислава Новосада