КОСТЕЛ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ У ЗОЛОЧЕВІ

Костел Вознесіння Господнього (Косте́л Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці, Вознесе́нський косте́л, пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — пам’ятка архітектури бароко в місті Золочеві Львівської області. Наявністю лівої вежі з недобудованою правою нагадує Латинську катедру Львова.

Будівництво та історія

Фундатор колегії, монастиря, костелу оо. піярів — дідич Золочева, син короля Яна ІІІ Якуб Людвік Собєський^[1].

Костел побудовано у 1731–1763 роках з цегли і каменю. Тринавний, центральна нава вища за бічні. Головний фасад на п’ять осей, має п’ять заглибин для розміщення скульптур. Фасад у три яруси, має горизонтальні карнизи і оздобу пілястрами. На першому ярусі пілястри іонійського, на другому — коринфського ордерів. Напівциркульні заглибини оздоблені рослинними візерунками доби пізнього бароко. Центральний портал підкреслено невеличким балконом з кованою ґраткою. Фасад має лише одну вежу ліворуч.

1838 року став парафіяльним костелом Золочева. Тоді була проведена його реставрація^[1] (інші дані — 1878) році. 1842 року коштом дідича Залізців (короткий час — також Бучач), графа Матеуша Мьончиньського встановили годинник на вежі костелу.^[1] Дах костелу вкрили оцинкованим бляхою, в заглибини поставили п’ять скульптур, що збереглися. В 19 столітті виконані стінописи за вівтарем і на склепіннях головної нави. Вдруге реставрація відбулася у 1907 році.

Костел визнано видатним зразком архітектури бароко на теренах України.